Народився 4 вересня 1949 року в Одесі. У 1972 році закінчив Київський технологічний інститут харчової промисловості. В 1974-1988 рр. працював у тресті «Київжитлорембудмонтаж», у 1988-1991 рр. − на керівних посадах в Київському міськвиконкомі, у 1993-1998 рр. − президент Українського промислово-фінансового концерну «Славутич» та ЗАТ «Футбольний клуб «Динамо» Київ».

Посол України в Раді Європи з питань спорту, толерантності та чесної гри.

У 1998-2006 рр. − народний депутат України.

З 1996 по 2000 рр. обіймав посади президента Професіональної футбольної ліги України та віце-президента Федерації футболу України. У серпні 2000 року обраний президентом Федерації футболу України. У липні 2004 року переобраний на посаду президента Федерації футболу України на другий термін. У вересні 2007 року переобраний на посаду президента Федерації футболу України на третій термін до 2012 року.

Член Національного олімпійського комітету України (з 1998 року), віце-президент НОК України (з 2006 року).

Член Комітету національних асоціацій ФІФА (з 2000 року). Член Виконкому УЄФА (з 2004 року). Голова Комітету УЄФа з футзалу та пляжного футболу (2007-2009). Заступник голови Комітету УЄФА по стадіонах та безпеці (2007-2009). Голова Комітету УЄФА з юнацького та аматорського футболу (з 2009 року), заступник голови Комітету УЄФА з жіночого футболу (з 2009 року). Очолює Раду стратегічного розвитку професіонального футболу.

Повний кавалер ордену «За заслуги» − ІІІ (1996 р.), ІІ (1999 р.) та I (2004 р.) ступенів. Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2006 р.). Кавалер почесної нагороди Республіки Італія «Орден Командора».

Володар першої незалежної української премії «Прометей-престиж» і титулу «Людина року» у 1996, 1997, 1998 та 1999 рр. Володар титулу «Людина спорту» (2007 р.) за версією Асоціації спортивних журналістів України. Найкращий спортивний організатор 2007 р. за версією Української академії спорту.