Тернопільський футбол тривалий час перебував на узбіччі великого футболу, і провідні місцеві команди ніяк не могли піднятися вище рівня республіканських змагань серед колективів фізкультури.

«Нива» − «Буковина» − 2:0 (2:0). Додатковий матч фінального турніру серед команд класу «Б» УРСР 1968 року. Тернопіль. Центральний міський стадіон. 15 000 глядачів.

Голи: 1:0 Прошкін (7), 2:0 Юров (17).

«Нива»: Собковський, Щегольников, Першин, Ліщенко, Науменко, Коновалов, Прошкін, В.Секеч, Шевчук, Юров, Весна. Тренер − Вацкевич.

На одному диханні

У 1965-му році тернопільський «Авангард» був близьким до того, аби завоювати путівку до класу «А», однак посів у зональному турнірі  другу сходинку. Наступної реальної нагоди, аби все ж підвищитися у класі, довелося чекати три роки. Сезон-1968 авангардівці провели буквально на одному диханні: у сорока двох матчах вони 28 разів святкували перемогу, 10 разів розходилися із суперниками миром, і лише у чотирьох зустрічах зазнали поразки. При цьому тернополяни встановили республіканський рекорд, забивши 97 (!) м’ячів.

Тернопільсько-чернівецька рівновага

Проте для того, аби здійснити мрію, потрібно було  перемогти і у фінальному турнірі за 1-8 місця, який проходив на стадіонах Тернополя та Чернівців. Після завершення всіх матчів «пульки» одноосібного лідера визначити не вдалося − «Авангард» та «Буковина» набрали по 11 очок. Причому очна зустріч між лідерами, яка відбулася в останньому турі, завершилася внічию − 1:1, відтак організаторам довелося влаштовувати ще одну вирішальну битву . 

Стартовий штурм

Тернопільський центральний стадіон під час цієї історичної зустрічі виявився заповненим вщерть, і місцеві футболісти не підвели своїх уболівальників.  Фактично долю зустрічі було вирішено ще в першому таймі. На 7-й хвилині буковинці біля власного штрафного майданчика порушили правила проти Науменка, і Прошкін гарматним ударом зі «стандарту» відкрив рахунок − м’яч рикошетом від перекладини влетів у ворота.

Великий футбол

А через 10 хвилин Щегольников віддає точний пас Юрову, і той несподівано і сильно б’є у лівий кут. Голкіпер «Буковини» зреагувати не встиг, і «Авангард» подвоїв свою перевагу − 2:0. Оговтатись як слід після такого удару чернівчани не зуміли аж до фінального свистка. Господарі ж, у свою чергу, повністю контролюючи перебіг подій на полі, впевнено довели справу до переможного кінця. Таким чином, «Авангард» отримав путівку до класу «А» і водночас статус команди майстрів, а Тернопіль − нагоду долучитися до великого футболу.

Суперечливий результат

Серед пам’ятних матчів місцевої команди вболівальники виділяють також і зустрічі сезону-94/95 рр. з донецьким «Шахтарем». Хоча вони більше прикметні насамперед своєю скандальністю, аніж спортивною значимістю. У дев’ятому турі чемпіонату тернопільська «Нива», яка в ті роки була дуже міцним горішком, обіграла вдома «Шахтар» − 2:1. Гості були розлючені суддівством головного арбітра та його асистента, які не зарахували чистий, на їхню думку, гол, бо нібито м'яч перетнув лінію воріт майже на метр, а його звідти вибили при повному потуранні суддівської бригади.

Відкритий лист

Лють керівництва гірників дійшла до того, що в українській та російській пресі з'явився відкритий лист президента «Шахтаря» Ахатя Брагіна − мовляв, нас незаслужено образили, і якщо матч не буде переграний, то клуб зніметься з розіграшу українського чемпіонату і заявиться до російського! І хоча думку РФС з цього питання навіть не пробували дізнатися, той матч врешті-решт переграли, однак, як і в першому випадку, перемогу знову здобули господарі, цього разу вже з рахунком 2:0, таким чином, підтвердивши закономірність попереднього виграшу. У підсумку, результат цієї гри жодним чином не  вплинув на долю команд в чемпіонаті, однак з тих пір при кожному пожвавленні розмов про гіпотетичне об’єднання чемпіонатів Росії та України обов’язково згадується ця історія − ось, мовляв, звідки ноги ростуть…