У рамках загальнонаціонального проекту «Футбольна країна» кореспондент Інформ-служби ФФУ поспілкувався з головою Вінницької обласної федерації футболу (ВОФФ) Ігорем Гатаулліним.
− Ігоре Федоровичу, як ви охарактеризуєте стан справ у футбольному господарстві області?
− Це господарство − одне з найбільших в Україні, адже Вінниччина має не лише велику територію, а й давні футбольні традиції. Історики стверджують, що перші футбольні матчі між вінничанами і одеситами проводилися ще в далекому 1910 році.
Традиції − живуть. Наш футбол починається з мас − чи не в кожному місті й селі грають вулиця на вулицю, клас на клас, школа − на школу. Є «Шкіряний м’яч», є команди в колективах великих підприємств і компаній, студентські змагання. В області регулярно проходять понад півсотні різних футбольних турнірів за іменні призи та кубки.
Маємо професійну команду − «ПФК «Нива» виступає у другій лізі. Аматорські колективи розігрують обласну першість у двох лігах за участю 33 команд. У змаганнях на Кубок області беруть участь понад 30 команд. Шість клубів грають у турнірі жінок. Створили дівчатам режим найбільшого сприяння, але поставили перед Комітетом жіночого футболу завдання − підготувати хоча б по одному гравцю для олімпійської збірної та національної збірної.
В цьому році пройде дебютна першість серед ветеранських команд. А збірна ветеранів Вінниччини бореться за право грати у фіналі першості України.
− Що можете сказати про підготовку резерву?
− З минулого року діє дитячо-юнацька ліга − на засадах юридичної особи, обласна федерація співпрацює з нею на основі договору. Під час створення були пропозиції об’єднати в елітному дивізіоні відомі ДЮСШ, та ми пішли іншим шляхом. У нашій лізі на рівних грають команди і з обласного центру, і з віддаленого району. Ми повинні бачити талановитих дітей із «глибинки», та й їм буде за ким тягнутися. До того ж кожну дитину, яка грала в цих змаганнях, ми застрахували на рік від нещасного випадку чи травми − як на тренуваннях, так і в іграх. Кожна дитяча команда отримала безкоштовно по 10 футбольних м’ячів. А кожен із тих колективів, що пробилися до фінальної частини, отримала комплект форми й по п’ять футбольних м’ячів.
Торік в лізі виступали 68 команд у чотирьох вікових групах. На участь у нинішній першості подали заявки 52 команди. Скажу, чому зменшилася кількість. Ми поставили досить жорсткі вимоги з приводу оплати участі в змаганнях. Внесок − усього 400 гривень, однак деякі директори вважають ці гроші досить великими. Хоча не вірю, що їх не можна знайти для дітей...
− Скільки у вас футбольних шкіл, стадіонів?
− Наразі на Вінниччині діють 36 ДЮСШ, в яких є футбольна спеціалізація. Вони належать різним відомствам, відповідно й фінансуються. Є навіть приватна футбольна школа. 36 зареєстрованих стадіонів − це ті арени, що відповідають вимогам ФФУ. Решта − це фактично галявини з воротами.
На жаль, нині в області не будується жодної арени, а центральна − в обласному центрі − дихає на ладан. Великі сподівання, що зуміємо з підготовкою до Євро-2012 знайти кошти, аби привести інфраструктуру до ладу. Зокрема, вийшли з пропозицією в Мінекономіки − звести у Вінниці палац спорту і при ньому велике футбольне поле з штучним покриттям. Поки маємо в області лише 22 футбольних міні-поля з синтетичним газоном.
− За рахунок чого забезпечується робота обласної федерації? Чи допомагає вам держава?
− У зв’язку з Євро-2012 на федерацію виділяються кошти з обласного бюджету. На цей − 300 тисяч гривень на розвиток дитячо-юнацького, ветеранського і жіночого футболу. Жодне наше прохання не залишилось поза увагою з боку представників місцевої влади. Скажімо, губернатор Домбровський не дав приватизувати спортивний комплекс колишнього підшипникового заводу. Це зараз комунальна власність міста, і там планується відкриття спортивних секцій, в тому числі й футбольних.
− Які проблеми найбільш актуальні нині для футболу Вінниччини? Чи існує програма розвитку виду?
− З інших проблем я вирізнив би проблему суддівства. З одного боку, ми повинні дякувати людям, які сьогодні за 50 гривень гонорару і 27 гривень добових їдуть у віддалені райони в дощ і негоду, виходять на поле і судять. З іншого − не можна закривати очі на порушення. До того ж знайти й виховати зараз суддю не так легко, пріоритети в молоді сьогодні зовсім інші. Тому ми дуже обережно, диференційовано, грамотно підходимо до виховання, навчання суддівського корпусу.
З приводу програми. Про її головні напрямки я вже говорив. Так от якраз нині є можливість її змінити, іншим словом «вибити» грошей. Треба йти до депутатів і переконувати їх у доцільності того чи іншого проекту. Повірте, якщо захочеш, можна захистити будь-який соціальний проект. Під лежачий камінь вода не тече.
− У нашій розмові вже не раз звучала тема Євро-2012. Який конкретний зиск матиме Вінниччина від проведення цього форуму?
− Ми повинні використати такий шанс. Сьогодні, по суті, футбольний функціонер може добитися всього, що побажає. Яка наша мета? Плануємо протягом наступних чотирьох років зобов’язати обласну і районні адміністрації виділяти гроші для розвитку місцевого футболу. Ми хочемо, аби сесія облради прийняла рішення, щоб закласти в бюджет кожного району по 150-200 тисяч лише для цього. А під виділені кошти вже будуть складатися програми.
Візитна картка Вінницької обласної федерації футболу
